Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Кафедра акушерства та гінекології №1 (вул. Пирогова 56, м. Вінниця, Україна, 21018)

Анотація

Для збільшення ефективності реабілітаційних заходів після хірургічного лікування обстежено 70 жінок репродуктивного віку з ектопією циліндричного епітелію шийки матки асоційованих із ВПЛ. Відповідно до реабілітаційних заходів після хірургічного лікування їх розділили на дві групи.

До основної групи увійшло 52 жінки, які після хірургічного лікування з метою реабілітації отримували вагінальні свічки АПІ-НОРМ®, що містять активований екстракт прополісу, бджолиний віск, екстракт звіробою, олію нагідків та обліпихи, один раз на добу впродовж 10 днів. До групи порівняння увійшли 28 жінок, які отримували лікування супозиторіями, які містять метилурацил в дозі 500 мг.

Аналіз отриманих даних проведено за допомогою програми "STATISTICA 5.5" (належить ЦНІТ Вінницького національного медичного університету ім. M.I. Пирогова, ліцензійний №AXXR910A374605FA) з використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів.

Визначили, що застосування даного методу реабілітації після електроексцизійного лікування патології шийки матки дозволило в 2,4 рази зменшити період регенерації раневої поверхні, а частоту кровотеч зменшити до 1,9% в післяопераційному періоді. Призначення вагінальних супозиторіїв АПІ НОРМ з метою післяопераційної реабілітації сприяє зменшенню частоти рецидивів захворювання та синдрому коагульованої шийки матки до 3,8% і 1,9%, відповідно, та сприяє повноцінній епітелізації шийки матки у 94,2% випадків. Це свідчить про високу дієвість рекомендованого способу реабілітації.

Вступ

Захворювання шийки матки є однією з найгостріших та актуальних медико-соціальних проблем сучасної гінекології, частота яких у структурі гінекологічної патології сягає 40,0 – 61,5%.

Незважаючи на кількость наукових відкриттів частота патологій шийки матки має тенденцію до зростання, що негативно впливає на репродуктивне здоров'я і спонукає до пошуку нових стратегій діагностики, лікування та реабілітації цього патологічного стану.

З огляду на явну тенденцію до збільшення частоти патологій шийки матки у молодих жінок, а також до збільшення вікових обмежень репродуктивного періоду, пріоритет полягає в тому, щоб дотримуватися органозберігаючого підходу в лікуванні шийки матки.

Своєчасна діагностика і використання ефективних методів лікування патології шийки матки є надійними гарантіями профілактики доброякісних і передракових захворювань шийки матки. Окрім консервативних методів лікування патології шийки матки часто використовується хірургічний підхід з використанням сучасних методів (радіохвильова, кріодеструкція, лазерна і аргоноплазмова коагуляція). Вибір конкретного методу лікування залежить від віку пацієнтки, клінічної форми виявленої патології, її намірів щодо репродукції в майбутньому, наявності попередніх хірургічних втручань на шийці матки. Безумовно першим питанням, яке виникає в разі хірургічного лікування патології шийки матки, є питання ризику ускладнень і можливість рецидиву, що спонукає до пошуку нових ефективних методів реабілітації в післяопераційний період.

Зменшення інтенсивності регенеративних процесів епітелію шийки матки після хірургічного втручання сприяє збільшенню ризику післяопераційних ускладнень, призводить до порушення процесів епітелізації та до деформації тканин шийки матки, і як наслідок - до рецидиву захворювання. Щоб покращити перебіг лікування захворювання, варто створити благоприємні умови для регенеративних процесів епітелію саме на етапі реабілітації, після хірургічного втручання на шийці матки.

Таким чином, використання вищевказаних заходів після хірургічного лікування на шийці матки є важливим і необхідним кроком в лікуванні патології шийки матки з метою поліпшення репродуктивного здоров'я жінок.

Мета дослідження - покращити ефективність реабілітаційних заходів після хірургічного лікування ектопії циліндричного епітелію шийки матки у жінок репродуктивного віку асоційованих із ВПЛ.

Матеріали та методи

Обстежено 70 жінок репродуктивного віку з ектопією циліндричного епітелію шийки матки асоційованих із ВПЛ, які були розділені на дві групи відповідно до проведених реабілітаційних заходів після основного лікування. Основну групу склали 52 пацієнтки, які з п’ятого дня після хірургічного втручання отримували вагінальні супозиторії АПІ-НОРМ® з реабілітаційною метою, що містять активований екстракт прополісу, віск бджолиний, екстракт звіробою, олію нагідків та обліпихи, один раз на добу впродовж 10 днів. До групи порівняння увійшли 28 жінок, які отримували лікування супозиторіями, що містять метилурацил в дозі 500 мг.

Усім пацієнткам було проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження.

Аналіз отриманих даних проведено за допомогою програми "STATISTICA 5.5" (належить ЦНІТ Вінницького національного медичного університету ім. M.I. Пирогова, ліцензія №AXXR910A374605FA) з використанням непараметричних методів оцінки отриманих результатів.

Результати. Обговорення

Групи обстежених пацієнток були репрезентативними за віком. Середній вік жінок основної групи становив 31,7±3,2 року, групи порівняння − 32,4±4,1 року.

У 22 (42,3%) пацієнток з основної групи з ектопією циліндричного епітелію асоційованих з ВПЛ головною скаргою були довготривалі виділення зі статевих шляхів, які створювали неприємні відчуття та подразнення у зоні зовнішніх статевих органів. У групі порівняння кількість таких жінок становила 12 (42,8%).

Повноцінність регенерації шийки матки залежно від методу профілактики.
Препарат Тривалість післяопераційного періоду
4 тижні 3 місяця
АПІ-НОРМ® 44 (84,6%) 49 (94,2%)
Метилурацил (500 мг) 12 (42,8%) 17 (60,7%)

На сексуальні розлади у вигляді диспареунії вказували 8 (15,4%) жінок основної групи та 6 (21,4%) пацієнток контрольної групи.

Аналізуючи дані анамнезу нами була встановлена висока частота супутньої гінекологічної патології у пацієнток із ектопією циліндричного епітелію шийки матки асоційованих із ВПЛ, перш за все, запальні захворювання статевих органів. Зокрема вагініт був відмічений у 34(65,4%) обстежених з основної групи та у 18 (64,3%) пацієнток контрольної груп. Хронічний сальпінгоофорит мав місце у 14 (27,0%) та у 10 (35,7%) жінок основної групи та пацієнток групи порівняння, відповідно.

Під час проведення цитологічного дослідження на 10-20 день менструального циклу був встановлений ІІ (запальний) тип мазка (за класифікацією Папаніколау) у переважної більшості пацієнток, а саме у 48 (92,3 %) пацієнток основної групи та 25 (89,3 %) пацієнток групи порівняння. Наявні сквамозні інтраепітеліальні зміни легкого ступеня (LSIL) мали місце у 4 (7,7 %) пацієнток основної групи та у 3 (10,7 %) пацієнток контрольної групи.

Доречно зазначити, що остаточна постановка діагнозу відбувалася на основі проведеної розширеної кольпоскопії із взяттям прицільної біопсії.

Розширена кольпоскопія підтвердила наявність ектопії циліндричного епітелію шийки матки у 48 (92,3 %) жінок основної групи та у 24 (85,7 %) жінок групи порівняння. Наявність легких диспластичних змін епітелію шийки матки встановлено у 4 (7,7 %) жінок основної групи та 4 (14,3 %) жінок групи порівняння.

Результати кольпоскопічного обстеження та патоморфологічного дослідження тканин шийки матки виявилися однаковими.

Слід зазначити, що на доопераційному етапі пацієнтки обох досліджуваних груп отримували комплексну етіотропну протизапальну терапію. Зокрема, жінки основної групи в якості доопераційної підготовки отримували вагінальні супозиторії АПІ-НОРМ® по схемі: 1 супозиторій 1 раз на добу 10 днів в ІІ фазу менструального циклу.

За відсутності ефекту від консервативної терапії наступним етапом лікування у даних пацієнток була петльова ексцизія шийки матки. Метод застосовується з використанням електрохірургічного пристрою, який генеруює постійну низьку напругу, що передається на петлю, призначену для видалення зміненої тканини. Відбувається одночасне видалення і коагуляція тканин. Методика дозволяє отримати фрагмент тканини з мінімальною площею опікової поверхні, який можливо направити на гістологічне дослідження для визначення ступеня ураження шийки матки та виключення невиявленої інвазії, завдяки чому здійснюються і лікування, і діагностика. Оперативне втручання проводилося в амбулаторних умовах під місцевим знеболенням, в І фазу менструального циклу із застосування апарату «Надія-4, модель 300».

З метою реабілітації в післяопераційному періоді з п’ятого дня після електроексцизійного лікування жінкам основної групи пропонувались супозиторії АПІ-НОРМ® для вагінального введення, що містять є активований екстракт прополісу, бджолиний віск, екстракт звіробою, олію нагідків та обліпихи, один раз на добу впродовж 10 днів. Жінкам групи порівняння були запропоновані супозиторії, що містять метилурацил в дозі 500 мг по аналогічній схемі.

Необхідно зауважити, що основними діючими речовинами препарату АПІ-НОРМ®, який застосовувався пацієнтками основної групи з метою реабілітації, є активований екстракт прополісу, бджолиний віск, екстракт звіробою, олія нагідків та обліпихи. Отже, за рахунок вищезазначених діючих речовин, що входять до складу супозиторіїв АПІ-НОРМ® препарат володіє вираженим протизапальним, цитопротекторним, репаративним, антиоксидантним та імуномодулюючим ефектом, що є надзвичайно доречним та необхідним в післяопераційному періоді. Дія даного препарату спрямована на покращення трофічних та відновних процесів епітелію шийки матки, що в совою чергу, мінімізує ризик виникнення післяопераційних ускладнень в майбутньому.

Єдиним протипоказом до застосування даного препарату є підвищена індивідуальна непереносимість продуктів бджільництва.

При спостережині в динаміці, протягом 3-х місяців, запропонований метод реабілітації після хірургічного лікування ектопії циліндричного епітелія шийки матки дав змогу в 2,4 раза зменшити період регенерації раневої поверхні, зменшити імовірність кровотеч до 1,9 % в післяопераційному періоді, порівняно з жінками групи порівняння, які отримували лікування препаратом з метилурацилом даний показник становив 17,8%. Такі ускладнення, як синдром коагульованої шийки матки та ендометріоз шийки матки, у жінок основної групи становили 1,9% і 1,9%, порівняно із жінками контрольної групи 10,7% і 7,1% відповідно.

Частота післяопераційних ускладнень у жінок при використанні препартів АПІ-НОРМ® та Метилурацил.
Ускладнення Препарат
АПІ-НОРМ® Метилурацил (500 мг)
Післяопераційна кровотеча 1 (1,9%) 5 (17,8%)
Синдром коагульованої шийки матки 1 (1,9%) 3 (10,7%)
Ендометріоз шийки матки 1 (1,9%) 2 (7,1%)
Рецидив захворювання 2 (3,8%) 7 (25,0%)

Частота рецидивів захворювання в післяопераційному періоді після застосування обраного нами способу реабілітації склала 3,8% і 25,0% відповідно. Повноцінна епітелізація шийки матки встановлена у 94,2 % випадків.

Підсумовуючи результати проведених нами досліджень, встановили, що для підвищення ефективності лікування патології шийки матки та попередження ранніх та віддалених післяопераційних ускладнень даний спосіб реабілітації у жінок репродуктивного віку з ектопією циліндричного епітелію шийки матки асоційованих із ВПЛ, є високоефективним і може бути рекомендований для широкого впровадження у закладах охорони здоров’я акушерсько-гінекологічного профілю.

Висновки та перспективи подальших розробок

Результати проведених досліджень доводять, що застосування вагінальних супозиторіїв АПІ-НОРМ® у жінок репродуктивного віку з наявністю ектопії циліндричного епітелія шийки матки асоційованих із ВПЛ, на етапі реабілітації після хірургічного лікування дозволило в 2,4 рази зменшити час регенерації раневої післяопераційної поверхні, а також знизити частоту кровотеч та синдрому коагульованої шийки матки до 1,9%, рецидивів захворювання − до 3,8%, що сприяло повноцінній епітелізації шийки матки у 94,2% випадків.

Для закріплення результатів пацієнтам надані рекомедації щодо статевого спокою та обмеження фізичного навантаження протягом 4 тижнів, та заборона на теплові процедури протягом 14 діб після хірургічного лікування. Рекомендовано також застосування вагінальних супозиторіїв АПІ-НОРМ® з п’ятого дня після операції по одному супозиторію на ніч протягом 10 днів.

Наступний контрольний огляд рекомендовано через 4–6 тижнів, з проведенням кольпоскопічного та цитоморфологічного досліджень з подальшим моніторингом один раз на три місяці протягом одного року.

Перед застосуванням препарату слід проконсульту­ватися з лікарем.